Це одне з найважливіших свят у християнській традиції. Його повна назва — Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. На Покрову заведено відвідувати церковну службу і молитися іконі Покрови Божої Матері. Вважається, що всі прохання Богородиці в цей день будуть почуті. Саме свято Покрова символізує захист, який дає щира молитва.
Оповідають, що свято Покрови Пресвятої Богородиці бере свій початок ще з 860-го, коли київський князь Аскольд взяв в облогу центр православ’я – Константинополь. За легендою, мешканці Константинополя розуміли, що вони приречені, й почали молитися Богородиці, просячи захисту. І трапилося диво: городяни зникли. Пречиста покрила їх своїм омофором — вбранням для богослужіння. Уражений побаченим Аскольд та його дружинники прийняли хрещення та стали християнами.
Достовірних даних про цю подію немає. Вважається, що християнство на Русі офіційно з’явилося пізніше.
За іншою версією, приводом для свята стало видіння Андрія Юродивого під час облоги Константинопол у 910-му, коли вороги взяли місто в облогу. Розуміючи неминуче жорстоку розправу над християнами, візантійці молилися всю ніч. Вірянам з’явилася Богородиця. У яскравому сяйві, з ангелами та святими покровителями. Пресвята молилася спільно з ними й плакала, просячи про захист для городян. Відтак зняла з себе покров і покрила ним все місто. Описані події мали місце, згідно з деякими датуваннями, в 902-му або 910-му при імператорові Леві Мудрому і патріарху Макарії. Тоді Візантійська імперія вела війну з арабами-мусульманами і Константинополю загрожувала небезпека.
Покрова Пресвятої Богородиці була одним із найважливіших свят запорізьких козаків.
