Варфоломій – один із дванадцяти апостолів Христових. Після Святої П’ятидесятниці Варфоломій проповідував на Сході – в Індії та Вірменії. В Індії Варфоломій переклав на санскрит Євангеліє від Матвія, а у Вірменії зцілив царську дочку. Правитель, бачачи диво, охрестився сам, а потім і народ його.

Однак у місті Альвані (нині столиця Азербайджану Баку) язичницькі жерці розіп’яли Варфоломія. Апостол же проповідував вчення Христа з хреста, за що і був добитий мечем.

Варнава народився на острові Кіпр в родині багатих євреїв і був названий Іосифом. Освіту він здобув у Єрусалимі, виховуючись разом зі своїм другом і однолітком Савлом (майбутнім апостолом Павлом) у знаменитого в той час законоучителя Гамаліїла. Господь обрав його в числі 70-ти учнів і він одержав друге ім’я – Варнава, що по-єврейськи значить «син утіхи».