Преподобний Данило (Даниїл) Стовпник народився в селі Віфара, поблизу міста Самосати в Месопотамії. Мати його Марфа довго була безплідною і в молитвах дала обітницю, якщо народиться дитина, то передати її в монастир. Молитва була почута, і Марфа незабаром народила сина, який до 5 років ріс без імені. Батьки хлопчика хотіли, щоб народжений з благовоління Божого також від Бога отримав би й ім’я. Вони привели сина в монастир, що знаходився поблизу, і звернулися до ігумена. Ігумен велів подати одну з богослужбових книг і, навмання розгорнувши її, знайшов у ній слова пророка Даниїла (пам’ять 17 грудня). Так отрок отримав ім’я. У 12 років, нікому не кажучи, отрок пішов із дому в монастир.
Одного разу разом з ігуменом монастиря Даниїл відвідав святого Симеона Стовпника (пам’ять 1 вересня), який напророкував юному ченцю, що і він здійснить подвиг стовпництва. Преподобний Даниїл продовжив подвижницьке життя в затворі. Коли у видінні йому було вказано місце нового подвигу, він пішов у Фракійську пустелю разом із двома учнями, де вони добудували стовп, на якому преподобний Даниїл провів 33 роки. До стовпа стікалися люди, нещасні та хворі, і всі отримували від преподобного Даниїла допомогу та зцілення. Молитв святого подвижника просили візантійські імператори. Із численних передбачень преподобного найбільш значним було пророцтво про сильну пожежу в Константинополі. Преподобний Даниїл мав ще й дар благодатного слова. Він наставляв багатьох на шлях виправлення життя.
