Преподобний Петро Афонський, родом грек, служив воєводою в імператорських військах і жив у Константинополі. У 667 році під час війни з сирійцями він був узятий у полон і ув’язнений у фортеці міста Самари на річці Євфраті.
Він тривалий час перебував в увʼязненні, йому часто снився святий Симеон Богоприємець, а згодом святий чудесним чином розкрив двері темниці перед Петром і той вийшов на свободу. Згодом Папа Римський його постриг у ченці.
Святий Петро сів на корабель, що плив на схід. Корабельники, які під час зупинки сходили на берег, просили святого Петра прийти помолитися до одного будинку, де господар і всі домашні лежали хворі. Святий Петро зцілив їх своєю молитвою. Йому приснилася Мати Божа і вказала йому, що той має жити до кінця своїх днів на горі Афон. Там він провів 53 роки.
Якось мисливець прийшов на ту гору з братом, одержимим бісом, та іншими супутниками. Коли вони увійшли до печери преподобного Петра, то побачили, що він уже преставився до Бога. Мисливець розповів своїм супутникам про життя преподобного Петра, а його брат, щойно доторкнувся до тіла святого, отримав зцілення.
Преподобний Петро помер 734 року. Його святі мощі перебували на Афоні в обителі святого Климента. Під час іконоборства їх було приховано, а 969 року перенесено до Фракійського селища Фотокамі.
