Святитель Єпифаній, єпископ Кіпрський, жив у IV столітті у Фінікії. За походженням він був євреєм, у молодості здобув гарну освіту. Святий навернувся до християнської віри після того, як побачив одного християнина на ім’я Лукіан, який віддав жебраку свій одяг. Вражений його милосердям, Єпифаній просив наставити його в християнстві. Він прийняв Хрещення і згодом пішов у монастир. У монастирі він займався переписуванням грецьких книжок, досягаючи успіхів в чернечому житті.
Згодом він заснував нову обитель, в котрій зʼявилося багато ченців. Жителі міста Лікії послали до святого Єпифанія ченця Полівія передати їхнє прохання посісти єпископський престол замість померлого архіпастиря. Святитель Єпифаній прославився на архієрейській кафедрі великою ревністю про віру, любов’ю і милосердям до бідних, простотою норову.
Наприкінці життя його викликали на Собор, скликаний для суду над Іоанном Златоустом, великим сподвижником віри Христової, але Єпифаній не захотів брати в тому Соборі участь. Під час плавання на кораблі святитель відчув наближення своєї смерті і він дав своїм учням останню настанову — дотримуватися заповідей Божих і зберігати розум від нечистих помислів — і через дві доби помер. Жителі міста Саламіна з риданнями зустріли тіло свого архіпастиря і 12 травня 403 року з честю поховали його в новій церкві, зведеній святителем.
