Йдеться про Костянтина-Василія Острозького, молодшого сина князя Костянтина Івановича Острозького, який був одним з найвидатніших полководців та військових стратегів XVI століття і який прославився багатьма переможними битвами, в тому числі й проти Московії. Його сина за тогочасною княжою традицією назвали на честь славного батька, Костянтином, а у хрещенні він отримав ім’я Василій.
Здебільшого від батька, який обіймав високі посади у Великому князівстві Литовському і розширював свої володіння за рахунок військових звитяг, Костянтин-Василій отримав чималий спадок.
Своїм стольним градом князь обрав Острог – місто, з якого вже на початку 70-х років XVI століття розпочалося наше церковно-культурне національне відродження. Там він заснував першу в Східній Європі вищу школу – Острозьку академію. Вихованці цієї школи пізніше стояли біля витоків школи Київського братства й Києво-Могилянської колегії.
Завдяки наполегливості та під охороною князя відбувся православний Берестейський собор, який відкинув підписану єпископами Терлецьким і Потієм унію з Римським престолом та ствердив вірність Київської митрополії Православній Церкві та Вселенському Константинопольському Патріарху. Коли на православних розпочалося гоніння, благовірний князь був глибоко вражений відступом від православʼя багатьох владик і все одно захищав «людей грецького закону» на сеймі. Однак становище православних після Берестейської церковної унії стало насправді нестерпним і частково поліпшилося лише в Могилянську добу.
