Назарій народився в Римі і походив зі знатної та заможної родини. Їхніх батьків хрестив апостол Петро, а самого Назарія — перший римський єпископ Лін. Ще юним Назарій вирішив присвятити життя служінню Христу і багатьох язичників навернув до християнства.
У Медіолані (нині Мілан) він познайомився з близнюками Протасієм і Гервасієм, які тоді були в темниці. Близнюки були відомі як чудотворці, і Назарій вирішив підтримати їх. За це його побили і вигнали з міста, і проповідник вирушив до Галлії, у місто Сім'є. Там він навернув до християнства чимало язичників і хрестив сина християнки — Кельсія, який згодом став його учнем і сподвижником. Разом вони й постраждали за віру: їх схопили й піддали тортурам, кинули на поталу диким звірам і намагалися втопити в морі. Але мученики дивом залишалися неушкодженими. Вражені побаченим воїни самі прийняли християнство і відпустили Назарія і Кельсія. Вони знову опинилися в Медіолані — хотіли відвідати Гервасія і Протасія. Але імператор Нерон, дізнавшись про це, наказав усіх стратити.
Преподобна Параскева (Петка Сербська) жила в XI столітті. Вона була родом із заможної родини, її батьки були християнами. Параскева з малих років слідувала християнському життю. Відомо, що якось на церковній службі вона почула слова Христа з Євангелія від Матвія: ""Якщо хто хоче піти за Мною, відкинься від себе і візьми хрест свій, і йди за Мною". Це її надихнуло і вона стала допомагати бідним. Згодом вона прийняла чернецтво. Через певний час вона пішла в Йорданську пустелю, де прожила до глибокої старості, харчуючись ягодами і рослинами. За два роки до її смерті до неї з'явився ангел і велів їй повернутися в рідні місця — так вона і зробила.
Святу Параскеву шанують як покровительку жіночої роботи і ткацтва, особливо в Балканських країнах.
