Лонгин жив у I столітті. Він був одним із римських вартових, які стерегли хрест із розіп'ятим Христом. Їх називали центуріони. І так — Лонгин був тим, хто простромив списом розп'ятого Ісуса, коли той був уже померлим. За переказами, у Лонгина була катаракта, але в момент, коли він вдарив Ісуса списом, кров бризнула на обличчя вартового — і він зцілився. Після зробленого сотник Лонгин розкаявся і прийняв християнську віру.
Пізніше Лонгин охороняв Гроб Господній і бачив, як Христос воскрес. Коли сотника хотіли підкупити, щоб він дав неправдиві свідчення — нібито тіло Ісуса викрали його учні — той відмовився. Разом з іншими він вирушив до Каппадокії, де проповідував вчення про Ісуса Христа. Але коли повернувся додому, то про це дізналися старійшини міста, і переконали Понтія Пілата, що сотника потрібно вбити. За Лонгином послали стражників, але сотник сам їх зустрів, посадив за стіл і нагодував. Воїни й гадки не мали, в кого вони в гостях. Коли під час розмови з'ясували мету їхнього візиту, Лонгин і його сподвижники зізналися, хто вони і попросили стражників виконати обов'язок. Ті запропонували сотнику втекти — він відмовився і разом з іншими його стратили. Голови мучеників воїни викинули на звалищі за містом. Через деякий час до Єрусалима прийшла сліпа жінка, якій було видіння: їй з'явився Лонгин і попросив поховати його голову. Жінка знайшла голову мученика, і в той момент, коли торкнулася її, то прозріла.
Мощі Лонгина Сотника перебувають у Римі, в церкві Святого Августина. У Ватикані, в соборі Святого Петра зберігається наконечник списа сотника.
