Іоан жив у VIII столітті, а народився в Тавроскіфії (зараз це територія України, Крим). У молодості він став ченцем, а в 754 році його обрали єпископом у Готфії. Преподобний прославився тим, що домігся іконошанування. Так, в 780 році він відправив Константинопольському патріарху Павлу сувій з виписками зі Старого і Нового Завітів про шанування ікон. А через чотири роки Іоан взяв участь у Нікейському соборі в Константинополі — там і відновили іконошанування.
Потім єпископу довелося тікати за море в Амастриду — головне місто його єпархії, Дору, зайняли хазари, яких не могли прогнати. В Амастриді й помер преподобний. Але поховали його на батьківщині — у монастирі в Парфеніті, в Криму, біля підніжжя гори Аю-Даг. Саме там Іоан колись звів храм Петра і Павла.
У цей монастир і зараз приїжджають люди, щоб вилікуватися від важких хвороб — кажуть, що трапляються чудеса.
