Акиндін, Пигасій, Анемподист жили в IV столітті і були придворними перського царя Шапура Другого, а також таємно сповідували християнство. На той час християн переслідували, тому на наближених царя донесли і викликали їх на суд. Усі троє визнали, що вірять у Христа, тож їх засудили до тортур. За переказами, сам цар у цей час почав богохульствувати, і один із мучеників, не бажаючи чути це, вигукнув: "Нехай будуть безмовні твої вуста!" І тут цар онімів. Правитель просто збожеволів від цього, рвав на собі волосся, зірвав мантію, але заговорити не міг. Тоді Акиндін пожалів його і позбавив від німоти ім'ям Господнім. Але цар визнав це чаклунством і наказав продовжити тортури вогнем — вони, як і попередні, не увінчалися успіхом, пішов дощ і все загасив. Багато хто з народу, зокрема й мати царя, бачачи це, увірували в Христа. Святі закликали тих, хто увірував, прийняти хрещення цим дощем. Тоді цар оголосив, що мучеників стратять, але дозволять поховати. Разом зі святими загинули також 7 тис. християн, які прославили Христа, зокрема й мати царя.