Язичницький мудрець на ім'я Кипріян жив у III столітті в Антіохії. Його з дитинства привчили служити язичницьким ідолам, він здобув освіту на горі Олімп, а також у низці інших міст — Аргосі, Таврополі, Вавилоні та Мемфісі. І, коли Кипріян повернувся на батьківщину, то став головним жерцем — його шанували за вміння керувати стихіями та насилати недуги.
У цей самий час в Антіохії жила християнка на ім'я Іустина, дуже красива собою. Її захотів узяти за дружину один зі знатних юнаків, але вона повністю ігнорувала його. Тоді хлопець звернувся по допомогу до головного жерця — той пообіцяв виправити ситуацію. На жаль, Кипріяну нічого не вдалося — ніякі чари, хвороби не змогли зломити дівчину, оскільки всі вони сходили нанівець після її молитви. Спостерігаючи за цим, багато жителів теж увірували Христа, зокрема й Кипріян — він охрестився, став єпископом і навернув до віри чимало язичників. Під час гонінь на християн за часів імператора Діоклетіана Кипріян і Іустина також потрапили в немилість: їх схопили, піддали тортурам і стратили. Така ж доля спіткала і Феоктиста, який, бачачи муки святих, теж оголосив себе християнином.
