Святий Ігнатій народився в Сирії в останні роки життя Спасителя. Його життєпис оповідає, що він був тим отроком, якого Господь взяв на руки і сказав: “якщо ви не навернетесь і не будете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне” (Мф. 18:3). Богоносцем його названо тому, що, міцно люблячи Господа, він неначе носив Його у своєму серці. Він був учнем апостола і євангеліста Іоанна Богослова.
Згодом він став єпископом Антіохії. Святий Ігнатій керував Антіохійською церквою протягом 40 років (67-107 рр.). В особливому видінні він удостоївся побачити небесне богослужіння і почути Ангельський спів. За зразком Ангельського світу він запровадив на богослужіннях антифонний спів, у якому два хори чергуються і ніби перегукуються. Цей спів із Сирії швидко поширився в ранній Церкві.
У 107 році під час походу проти вірмен імператор Траян проходив через Антіохію. Йому доповіли, що святитель Ігнатій сповідує Христа, вчить зневажати багатство, зберігати чистоту помислів і не приносити жертву римським богам. Імператор викликав святителя і зажадав, щоб він припинив свою проповідь про Христа. Ігнатій відмовився. Тоді його в кайданах відправили в Рим, де на потіху народу його віддали на розтерзання звірам у Колізеї. Дорогою до Рима він написав сім послань, які збереглися до наших днів.
Він написав сім листів до різних церковних громад, в яких він захищав християнську віру і закликав до єдності Церкви. У своєму посланні до Єфесян святий Ігнатій писав: “Зберігайте віру і любов та на ділі показуйте себе християнами. Віра і любов суть початок і кінець життя. Віра – початок, а любов – кінець, обидві ж у з’єднанні суть діло Боже. Все інше, що належить до чеснот, від них походить. Ніхто, хто сповідує віру, не грішить, і ніхто, хто здобув любов, не ненавидить”. Він був названий Богоносцем, тому що любив Господа всім своїм серцем і носив Його в собі. Його святі мощі зберігаються в Римі в церкві святого Климента.
