Народилася Ніна близько 280 року в місті Коластри, в Каппадокії, де було багато грузинських поселень. Згідно з житієм, її батько, святий Завулон, походив зі знатної та благочестивої християнської сім’ї, був родичем святого великомученика Георгія і користувався прихильністю імператора Максиміана (284–305 рр.).

Мати святої Ніни, свята Сосанна (Сусанна), була сестрою Єрусалимського патріарха (у деяких джерелах називають його Іувеналієм).

Святий Завулон клопотав перед імператором та Римським єпископом, і полонені, хрещеним яких він сам і став, були хрещені. Наступного дня вони вбралися в похоронний одяг і вийшли до місця страти зі співом молитов. На прохання Завулона римський імператор помилував «бранджів», відпустивши їх геть із багатими дарами, але ті, вражені милосердям і щедрістю християн, не захотіли піти і почали просити імператора і Завулона «вирушити разом з ними до їхньої країни, щоб дати віру Христа і хрестити водою весь їхній народ».

Біля «великої річки Гдамари» царську свиту зустріли люди 10 «бранджських… князівств: Холамай, Хозабай, Хлачай, Хенешагі, Тімгарагі, Закай, Гзай, Заргай, Зармай і Тмонігоні». Цар розділив народ надвоє вздовж берегів річки, священики освятили воду і хрестили людей, а святий Завулон «покладав на всіх руки протягом десяти днів… У розбитих тут наметах священники служили обідню і причастили народ Святих Таїн Христових».

Потім святий Завулон вирушив до Єрусалима поклонитися великим святиням християнським. Там він роздав бідним і нужденним майже все своє майно; там же він зблизився з архієпископом Єрусалимським Ювеналієм і його сестрою Сосанною, які також були родом із Каппадокії. (Сосанна й архієпископ Іувеналій виїхали до Єрусалима після смерті батьків, «поклавши надію на [храм] Воскресіння — упованням всіх християн», куди вони звернулися по допомогу. Ювеналій отримав посаду девтелара (церковного служителя), а Сосанна служила міафоре (так іменувалася церковна посада) Саррі із Вифлеєма).

Патріархові сподобався благочестивий Завулон, і він одружив його зі своєю сестрою Сосанною. Після одруження молоде подружжя вирушило до Каппадокії, де народилася їхня єдина дочка — рівноапостольна Ніна. Мати виховала дівчинку «під піклуванням своїм у безперестанному служінні жебракам і вдень і вночі». Святу Сосанну патріарх благословив на служіння немічним і жебракам; її поставили дияконисою при храмі Гробу Господнього.