Фаддей походив із єврейського народу. Він був родичем Ісуса Христа за лінією Йосипа, а тому його часто називають "братом Господнім". У Новому Заповіті його інколи плутають з апостолом Юдою Іскаріотом через ім'я Іуда, тому його частіше називають "Фаддей" або "Іуда Фаддей".
Фаддей був серед 12 апостолів, які супроводжували Ісуса під час його проповідувань. Після Вознесіння Ісуса він разом з іншими апостолами отримав місію поширювати християнське вчення по всьому світу. За переказами, після П'ятидесятниці Фаддей вирушив проповідувати до різних регіонів, зокрема до Месопотамії, Сирії та Персії (сучасний Іран). Він активно поширював християнську віру, зцілював хворих і проповідував покаяння.
У Новому Заповіті є невеликий лист, відомий як "Послання Іуди". Хоча немає повної впевненості, що його автором був саме апостол Фаддей, його вважають одним із можливих авторів. Лист закликає до боротьби з єресями та збереження віри. Як багато апостолів, Фаддей зазнав мученицької смерті через свою проповідницьку діяльність. За одними переказами, він був забитий палицями в Персії; за іншими — його вбили через зраду язичницькі жерці, яких він навертав до християнства. Тому його часто зображують з палицею або сокирою в руках як символ мучеництва.
