• Собор усіх святих воїнів (перехідне святкування в Неділю після Воздвиження)

• Знайдення мощей преподобного Іони Київського (1993) (перехідне святкування в Неділю після Воз­движення)

• Віддання свята Воздвиження Животворящого Хреста Господнього

• Знайдення мощей преподобного Димитрія Туптала (1752)

• Неділя після Воздвиження

• Перенесення мощей мученика Парфенія на Галичину (1784) (перехідне святкування в Неділю після Воздвиження)

• Апостола від 70-ти Кодрата (близько 130)

• Священномученика Іпатія єпископа та Андрія пресвітера (близько 730–735)

• Святих Ісаакія та Мелетія, єпископів Кіпрських

• Мучеників Євсевія і Пріска

Кодрат народився в I столітті в Греції і був учнем перших дванадцяти апостолів. Вони ж висвятили його в сан єпископа Афінського, а Ісус Христос обрав Кодрата апостолом від 70-ти. 126 року апостол Кодрат написав апологію на захист християнства, яку представив імператору Адріану.

Імператор прочитав її і був настільки вражений, що видав указ, згідно з яким не могли нікого засудити без наявності доказів. Потім Кодрат проповідував в Афінах і Магнісії, йому вдалося багатьох еллінів навернути в християнство, за це ж він ледь не загинув. Його закидали камінням, але він вижив. Тоді його кинули в темницю, де Кодрат Афінський помер. 

 Єпископ міста Ефеса Іпатій і пресвітер Андрій жили у VIII столітті. Вони навчалися в одному монастирі, після навчання Іпатій прийняв чернецтво, а Андрій став священиком.

Це були часи правління імператора Лева Ісаврянина, коли переслідували шанувальників ікон. Іпатій та Андрій стали на їхній захист, і тоді імператор викликав їх на диспут. Єпископ і пресвітер були переконливі, і щоб вони відмовилися від переконань, їх кинули до в'язниці. Це не зломило волю святих, і їх стратили.