Мученик Луп жив наприкінці III ст. – початку IV ст. і був вірним слугою святого великомученика Димитрія Солунського (пам’ять 26 жовтня). Будучи присутнім при смерті великомученика, він омочив свій одяг його кров’ю і взяв перстень з його руки. Цим одягом, а також перснем та ім’ям великомученика Димитрія святий Луп творив у Солуні багато чудес. Він розбив язичницьких ідолів, за що зазнав переслідування від язичників, але силою Божою був збережений неушкодженим. Святий Луп добровільно віддав себе в руки мучителів і за велінням імператора Максиміана Галерія був страчений († після 306 р.).
Тропар мученику Лупу Солунському, глас 4
Му́ченик Твой, Го́споди, Лу́пе,/ во страда́нії своє́м віне́ць прия́т нетлінний от Тебе́, Бо́га на́шего:/ імі́яй бо кріпость Твою́,/ мучи́телей низложи́,/ сокруши́ і де́монов немощни́я де́рзості./ Того́ моли́твами/ спаси́ ду́ши на́ша.
