Преподобна Ксенія (V), в миру Євсевія, була єдиною дочкою знатного римського сенатора. Щоб уникнути майбутнього шлюбу, вона таємно пішла з рідної домівки з двома відданими їй служницями і відпливла на кораблі. Зустрівшись, з настоятелем обителі святого апостола Андрія, що знаходилася в місті Міласс, в Кесарії, вона попросила його взяти її разом із супутницями до Міласса; змінивши своє ім’я, вона назвалася Ксенією. У Мілассі вона купила землю, побудувала храм в ім’я святого Стефана і заснувала жіночий монастир.
Незабаром після цього єпископ Міласса, Павло, висвятив Ксенію на дияконису, як цілком гідну цього звання за доброчесним життям. Свята всім надавала допомогу: для бідних була благодійницею, для скорботних – втішницею, для грішних – наставницею. У подвигах своїх керувалася порадами палестинського подвижника преподобного Євфимія.
Високим життям свята Ксенія привернула багато душ до спасіння. Смерть святої діви під час молитви була відзначена Господом явленням у небі над монастирем знамення у вигляді світлого вінця з хрестом, що блищав посеред нього, який супроводжував тіло святої, винесене в місто до народу, і зберігався до самого моменту поховання. Безліч хворих, торкаючись мощей святої, отримали зцілення.
