Свята Фекла була однією з перших християнських мучениць, яка слідувала за апостолом Павлом і проповідувала Євангеліє в різних країнах. Її життя описане в апокрифічному творі "Діяння Павла та Фекли", який був написаний у II столітті. За цим джерелом, Фекла народилася в Іконії (сучасна Туреччина) і була заручена за багатим і красивим юнаком Фамиром. Одного разу вона почула проповідь Павла і полюбила Христа. Вона втекла з дому і приєдналася до Павла, який її прийняв як свою духовну дочку.
Фекла пережила багато небезпек і переслідувань за свою віру, але Бог її захищав і дарував їй чудесну силу. Вона зцілювала хворих, воскрешала мертвих, зупиняла пожежі і тварин. Вона також була першою жінкою-учителькою і місіонеркою, яка заснувала багато християнських громад. Вона померла у літньому віці в Селевкії (сучасна Сирія), де її поховали в гроті, в якому жінка довгий час жила. Її могила стала місцем паломництва для багатьох християн.
Свята Фекла шанується в різних християнських церквах, особливо у Східних. Вона називається рівноапостольною, тобто рівною апостолам, за свою роль у поширенні Євангелія. Вона також вважається покровителькою дів і цнотливості, а також заступницею від хвороб і небезпек. У мистецтві її часто зображують з левами, які не чіпали її під час тортур, або з полум’ям, яке не обпалювало її на ложі.
