Святий апостол Варфоломій (з-поміж 12-ти апостолів Христових) був родом з Кани Галілейської. Після Зіслання Святого Духа в день П’ятидесятниці йому та апостолу Филипу випав жереб проповіді Євангелія в Сирії та Малій Азії. Проповідуючи, вони то розходилися різними містами, то сходилися знову. Святі апостоли Варфоломій та Филип із сестрою свою проповідь підтверджували багатьма знаменами.
Якось святих засудили до розп’яття. Апостол Філіп був розіп’ятий на хресті головою вниз. Почався землетрус, земля, що розверзлася, поглинула правителя міста, жерців і безліч народу. Інші злякалися і кинулися знімати апостолів із хреста. Оскільки апостол Варфоломій був підвішений невисоко, його зняли скоро. Апостол Филип помер.
За підступами язичницьких жерців брат царя Астіаг схопив апостола Варфоломія в місті Альбані (нині місто Баку) і розіп’яв головою вниз. Але він і з хреста не переставав сповіщати людям благу звістку про Христа Спасителя. Тоді за наказом Астіага здерли з апостола шкіру і відсікли голову. Віруючі поклали його останки в олов’яну раку та поховали.
Близько 508 року святі мощі апостола Варфоломія перенесли до Месопотамії, до міста Дари. Коли 574 року містом заволоділи перси, християни взяли мощі апостола і пішли до берегів Чорного моря. Але оскільки їх наздогнали вороги, вони змушені були опустити раку в море. Силою Божою рака чудово припливла до острова Ліпар.
У IX столітті, після взяття острова арабами, святі мощі були перенесені в неаполітанське місто Беневент, а в Х столітті частину їх перенесено до Риму.
Про святого апостола Варфоломія згадується в житії Йосипа піснописця. Отримавши від однієї людини частину мощей апостола Варфоломія, преподобний Йосип приніс їх у свою обитель поблизу Константинополя і збудував в ім’я апостола церкву, в якій поклав частину його мощей. Преподобний Йосип горів бажанням скласти на честь святого хвалебні піснеспіви і старанно благав Бога дарувати йому здатність до складання їх.
