Він народився у місті Адріанополі у Пафлагонії, у Малій Азії, у V столітті. Він був благословенний від утроби матері своєї, і чим старше ставав, тим більше з милості Божої Дух Святий оселявся в ньому. З дитячого віку він виявляв рідкісне стремління до святого життя.
Досягши повноліття, він роздав своє майно бідним. Після цього святий прийняв чернечий постриг в одному з малоазійських монастирів. Завдяки суворій аскезі він набув чесноти нестяжанності та чистоти. Жодного майна в нього не залишилося, він жив у простоті та злиднях.
Потім, бажаючи ще ближче підійти до досконалості, він попрощався з братами і пішов у безлюдну пустелю, де оселився в печері. Дні та ночі він проводив у молитві та славослів’ї Бога. Згодом в окрузі рознеслася чутка про святість пустельника і багато людей, з вірою та благочестям, потяглися до його печери.
Глибоко запали в душу святому Стиліану євангельські слова: “Істинно кажу вам, якщо не будете як діти, не ввійдете в Царство Небесне” (Мф. 18:1-4). Господь дарував йому благодать заступництва малюкам. Матері з довколишніх міст і сіл, здалеку приносили йому своїх хворих дітей, і святий зцілював їх. Досягши печери, матері падали перед святим навколішки, славили Бога і благали про дитину. Святий Стиліан брав його на руки, зі сльозами просив у Бога зцілення, і Господь дарував його. Крім того, молитвами святого безплідні жінки ставали багатодітними матерями.
