Апостол Іасон походив із Тарса (Мала Азія). Він був першим християнином у місті. Апостол Сосипатр походив із Ахаії. Обидва вони стали учнями апостола Павла, який навіть назвав їх своїми «родичами» (Рим. 16:21). Святий Іасон був поставлений єпископом у рідному місті Тарсі, а святий Сосипатр — в Іконії. З євангельською проповіддю вони вирушили на захід і 63 року досягли острова Керкіри в Іонічному морі поблизу Греції.
Там вони побудували церкву в імʼя первомученика Стефана і багатьох хрестили. Правитель острова дізнався про це й увʼязнив їх у вʼязницю, де сиділи семеро розбійників: Саторній, Якисхол, Фавстіан, Януарій, Марсалій, Євфрасій і Маммій. Апостоли навернули їх до Христа.
Вʼязничний сторож, бачачи їхній мученицький подвиг, оголосив себе християнином. За це йому відрубали ліву руку, потім обидві ноги і потім голову. Апостолів Іасона і Сосипатра правитель наказав бити батогом і знову запроторити до вʼязниці. Пізніше правитель вирішив стратити всіх християн на острові Керкірі. Мучеників Зінона, Євсевія, Неона і Віталія, просвітлених апостолами Іасоном і Сосипатром, було спалено.
Жителі Керкіри, рятуючись від гоніння, переправилися на сусідній острів. Правитель із загоном воїнів поплив, але був поглинутий хвилями. Наступний правитель наказав кинути апостолів Іасона і Сосипатра в казан із киплячою смолою, але, коли побачив їх неушкодженими, зі сльозами вигукнув: «Боже Іасона і Сосипатра, помилуй мене!» Звільнені апостоли хрестили правителя і дали йому імʼя Севастіан. З його допомогою апостоли Іасон і Сосипатр побудували на острові кілька церков і, доживши там до глибокої старості, своєю палкою проповіддю примножили стадо Христове.
