Преподобномученик Стефан Новий народився 715 року в Константинополі. Це були часи, коли у Візантійській імперії панувало вчення іконоборців. Тобто, ікони були офіційно заборонені, а християни, які їх шанували, потрапляли під гоніння. Тому сім'я Стефана змушена була ховатися, а сам Стефан пішов на гору святого Авксентія.
Згодом на цій горі утворився монастир, а його ігуменом став Стефан. Про обитель і шанування ікон у ній донесли імператору. Він наказав заарештувати ігумена — так Стефан опинився на засланні на одному з віддалених островів. Однак і там незабаром він зібрав громаду учнів. Тоді було вирішено кинути ігумена та інших християн у темницю. Але іконоборці прогадали: ув'язнені ігумен і його учні створили у в'язниці монастир, а до стін в'язниці стали приходити люди і просити помолитися за них. Важко уявити гнів імператора, який дізнався про це.
Але влаштувати суд над Стефаном він не міг — побоявся народного гніву. Тому до святого підіслали найманих убивць, а коли ті не впоралися, то імператор оббрехав Стефана — нібито той хоче скинути його з престолу. І розлючені воїни вбили ігумена. Переказ свідчить, що наступного дня після смерті на Константинополь обрушилися буря та імла.
