Святий Миколай жив у III-IV століттях у Малій Азії. Народився він у забезпеченій сім'ї і вже під час його народження сталося диво — він зцілив свою матір від важкої хвороби. Ще у віці немовляти Миколай став постити: по середах і п'ятницях пив материнське молоко раз на день, увечері. Коли виріс, то багато часу проводив у храмі й вивчав Божественне Писання та молився. Так він став читцем у храмі, а після священиком. Усе своє майно Миколай роздав бідним, а сам вів аскетичний спосіб життя.
Йому довелося пережити гоніння на християн за часів імператорів Діоклетіана і Максиміана — але Миколай продовжував проповідувати і боротися з єрессю, і незабаром став єпископом міста Мири.
Тропар, глас 4: Пра́вилом віри і о́бразом ла́гідности, учи́телем повзде́ржности яви́ла тебе́ твоє́му ста́ду всіх рече́й Істина. Ра́ди цьо́го придба́в ти смире́нням – висо́ке, убо́гістю – бага́те, о́тче, священнонача́льнику Микола́ю. Моли́ Христа́ Бо́га, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
Кондак, глас 3: В Мирах, святий, священнослужителем показався Ти, бо, Христове євангеліє, преподобний, сповнивши, положив Ти душу твою за людей твоїх і спас неповинних від смерти. Ради цього освятив Ти себе як великий таїнник Божої благодаті.
