Преподобний Іоанн Кассіан Римлянин за місцем народження і мовою, якою писав, належав Заходу, але духовною батьківщиною святого завжди був православний Схід. У Віфлеємській обителі, розташованій недалеко від того місця, де народився Спаситель, Іоанн прийняв чернецтво.
Після дворічного перебування в обителі 390 року преподобний із духовним братом Германом протягом семи років подорожував Фіваїдою та Скитською пустелею, черпаючи з духовного досвіду численних подвижників. У Константинополі преподобний Кассіан прийняв сан диякона. 405 року константинопольський клір направив преподобного до Риму до папи Інокентія I на чолі посольства – шукати захисту святителю, який безвинно страждав.
На прохання єпископа Аптського Кастора преподобний Кассіан у 417-419 роках написав 12 книжок “Про постанови киновій” палестинських та єгипетських і 10 бесід з пустельними отцями, щоб дати співвітчизникам зразки гуртожитських монастирів і познайомити їх із духом подвижництва православного Сходу. У бесідах отецьких наставник у подвижництві святий Кассіан говорить про мету життя, про духовне міркування, про бажання плоті й духу, про вісім гріхів, про лиха праведників, про молитву.
У наступні роки преподобним Кассіаном написано ще чотирнадцять бесід: про досконалу любов, про чистоту, про Божу допомогу, про розуміння Писання, про обдарування Божих, про дружбу, про використання язика, про чотири роди ченців, про життя пустельниче та гуртожитницьке, про покаяння, про піст, про нічні спокуси, про умертвіння духовне, дано тлумачення слів “Не що бажаю, те й творячи”. Святий Іоанн Кассіан Римлянин мирно спочив у 435 році.
