Сьогодні церква вшановує Євдокима Каппадокиянина, який проживав на території Малої Азії в IX столітті. Спочатку народився він у родині досить заможній, але при цьому батьки Євдокима були глибоко віруючими людьми. Не дивно, що з дитинства він теж відрізнявся праведністю.
Імператор Феофіл знав про праведного Євдокима, про його чесноти та мудрість. Згодом Феофіл призначив святого Євдокима правителем Харсіанської області. Праведний Євдоким добре виконував свої обов’язки, завжди судив людей справедливо. Більшість часу він допомагав бідним та сиротам, ставав на захист скривджених.
Згідно з переказами, життя Євдокима було угодне Богові. Після смерті праведника біля його гробу стали відбуватися різноманітні дива. Через вісімнадцять місяців із Константинополя, куди після смерті святого переселилися його батьки, прийшла вклонитися мощам мати святого Євдокима. Вона наказала зняти камінь, відкопати землю і відкрити гріб. Всі побачили обличчя святого, яке було світле, мов живе, і зовсім не піддане навіть найменшому тлінню. Мати хотіла взяти мощі сина до Константинополя, але Харсіанські жителі не погодилися на вивезення дорогої для них святині.
