Святий мученик Феодот і святі мучениці сім дів: Олександра, Текуса, Клавдія, Фаїна, Євфрасія, Матрона та Юлія — жили в другій половині III століття в місті Анкірі, Галатійської області, і мученицьки померли за Христа на початку IV століття. Святий Феодот був «корчемником», мав свій готель, був одружений. Уже тоді він досягнув високої духовної досконалості: дотримувався чистоти помислів, виховував у собі стриманість, підкоряв плоть духу, вправляючись у пості й молитві. Своїми бесідами він приводив іудеїв і язичників до християнської віри, а грішників приводив до каяття й виправлення. Святий Феодот прийняв від Господа дар зцілень і лікував хворих покладанням на них рук. Під час гоніння імператора Діоклетіана (284–305) на християн до міста Анкіри було призначено відомого своєю жорстокістю правителя Феотекна. Багато християн втекли із міста, залишаючи свої будинки і майно. Феотекн сповістив усіх християн, що вони зобов’язані принести жертву ідолам, а якщо відмовляться, то їх віддадуть на муки і смерть. Язичники приводили християн на муки, а майно їхнє розкрадали. У країні настав голод. Святий Феодот у ці суворі дні у своїй гостиниці давав притулок християнам, які залишилися без даху над головою, годував їх, переховував тих, хто зазнавав переслідувань, зі своїх запасів давав до розорених церков все необхідне для звершення Божественної літургії. У той час смерть за Христа прийняли сім святих дів, із яких старша, свята Текуса, була тіткою святого Феодота. Святі діви: Олександра, Текуса, Клавдія, Фаїна, Євфрасія, Матрона та Юлія — з юних років жили в постійних молитвах, пості, стриманості, добрих справах і всі досягли старечого віку. Приведені на суд як християнки, святі діви мужньо сповідали перед Феотекном свою віру в Христа і були піддані катуванням, але залишилися непохитними. Тоді правитель віддав їх безсоромним юнакам на осквернення. Святі діви гаряче молилися, просячи у Бога допомоги. Свята Текуса впала до ніг юнаків, знявши головне покривало, і показала їм свою сиву голову. Юнаки схаменулися, самі заплакали і пішли геть. Тоді правитель повелів, щоб святі взяли участь у святкуванні «обмивання ідолів», як це робили язичницькі жриці, але святі діви знову відмовилися. За це їх було засуджено до смерті.  Святий Феодот постав перед судом. Йому показали різні знаряддя мук і водночас обіцяли великі почесті й багатство, якщо він зречеться Христа. Святий Феодот прославив Господа Іісуса Христа і сповідав свою віру в Нього. У люті язичники піддали святого тривалим катуванням, але сила Божа підтримала святого мученика. Він залишився живий і його відвели до темниці. Наступного ранку правитель знову наказав катувати святого, але незабаром зрозумів, що похитнути його мужність неможливо. Тоді він наказав його стратити. Святий Феодот прийняв смерть за Христа 7 червня 303 або 304 року, а згадується його пам’ять 18 травня, в день смерті святих дів.