Після смерті імператора Константина Великого імператором став його син Констанцій, котрий став єретиком-аріанином. Тоді, на ганьбу злочестивих єретиків, для переконання невірних і утвердження православних, у святому граді Єрусалимі явилося чудесне знамення: в дні святої Пʼятидесятниці, 7 травня, на небі зʼявилося зображення чесного Хреста Господнього, яке сяяло невимовним світлом, сильнішим за сонячне проміння, що бачив весь народ, вражений великим жахом і здивуванням. І всі вони однодушно голосно прославляли Ісуса Христа, Господа нашого, Сина Божого Єдинородного, Бога істинного від Бога істинного, Промислителя великих чудес.
Тоді невіруючі єретики, вороги і хулителі Божества Христового, сповнилися сорому, бачачи в явленні Хреста таку велику, Божественну славу і силу Христа Господа, самою дійсністю упевнившись в той час в тому, що християнська віра є права, правдива й благочестива, і утверджується не на словах зовнішньої людської мудрості, а на одкровенні Духа Святого і благодаті й засвідчена небесними знаменнями та чудесами.
Про це чудесне явлення знамення Хреста святіший патріарх Єрусалимський Кирило сповістив посланням імператора Констанція, умовляючи його навернутися до православного вчення. Єрмій свідчить, що через це явлення на небі святого Хреста вельми багато хто із іудеїв і еллінів прийшов до істинної віри та прийняв Святе Хрещення.
