Преподобний Григорій, іконописець Печерський, був однодумцем преподобного Аліпія Печерського. У “Сказанні про святих іконописців” йдеться про те, що він написав багато чудотворних ікон, які є в Україні. У 9-й пісні канону служби Собору Києво-Печерських преподобних, що спочивають у Ближніх печерах, преподобний Григорій називається візантійським – можливо, він був серед іконописців, які прибули з Константинополя до Києва для прикрашання Великої церкви монастиря на честь Успіння Пресвятої Богородиці.
Святитель Мирон, єпископ Критський, чудотворець, у молодості був сімʼянином, займався землеробством. Він славився добротою, допомагав усім, хто звертався до нього по допомогу. Одного разу, заставши на своєму гумні злодіїв, святий Мирон сам допоміг їм підняти мішки із зерном на плечі. Своєю великодушністю святий так присоромив злодіїв, що в подальшому вони стали вести чесне життя.
Критяни, які глибоко поважали святого, упросили його прийняти сан пресвітера в рідному місті Равкії, а потім обрали його єпископом Криту. Мудро керуючи своєю паствою, святитель Мирон отримав від Господа дар чудотворення. Під час повені річки Тритон святитель зупинив її течію і перейшов нею, як суходолом, а потім послав до річки людину зі своїм жезлом з велінням воді відновити течію. Святитель Мирон упокоївся до Бога в столітньому віці, близько 350 року.
