Мученик А́бо (імовірно, його звали Абу) Тбілілелі (Тбіліський), араб за походженням, жив у VIII ст. у Багдаді і був виробником запашних мазей. У віці 17-18 років він опинився в Тбілісі, пішовши за правителем Картлі (Східна Грузія) Нерсесом. Нерсес, будучи обмовлений перед халіфом, провів у Багдаді три роки в ув’язненні; звільнений новим халіфом, він узяв із собою Або. Перебуваючи в пості й молитві, він шукав слушної нагоди, щоб прийняти Святе Хрещення. У той час правителя Картлії Нерсеса знову обмовили перед халіфом і викликали в Багдад.
Нерсес, бажаючи уникнути розправи, поїхав на північ, у Хазарію. У його свиті з 300 осіб опинився також Або. У Хазарії він і прийняв Святе Хрещення. Незабаром Нерсес вирішив повернутися до Тбілісі. У Тбілісі, що перебував тоді під владою магометан, святий Або відкрито сповідував Христа Спасителя і тим накликав на себе мстивий гнів персів. Святий Або був ув’язнений у темницю, а потім приведений на суд. Вмовляннями й обіцянками всіляких багатств і почестей його намагалися повернути до магометанства. І коли побачили, що Або залишається непохитним, знову кинули в темницю. На 9-й день ув’язнення Ангел Господній відкрив святому Або про близький день його мученицької смерті.
У третю годину свята Богоявлення святий Або долучився до Святих Тайн і незабаром його повели стражники на страту. Помер він через усікновення чесної глави того ж дня, у п’ятницю, 6 січня 786 року. Тіло святого Або облили нафтою і спалили на краю скелі на тому місці, де пізніше було побудовано тбіліську Метехську церкву. “Господь послав на те місце зірку, що світиться, як лампада, котра стояла в повітрі до третьої години ночі і більше… і освітлювала собою весь Тифліс”.
