Святий апостол Матфій народився у Віфлеємі й походив із коліна Іудиного. З раннього дитинства він вивчав Закон Божий за священними книгами. Коли Господь Ісус Христос явив Себе світові, святий Матфій увірував у Нього, невідступно слідував за Ним і був обраний до лику сімдесяти апостолів, яких Господь «послав по двоє перед лицем Своїм» (Лк. 10:1). Після Вознесіння Спасителя апостол Матфій був вибраний за жеребом до лику дванадцяти апостолів замість Іуди Іскаріота, який відпав (Діян. 1:15-26), а після Зішестя Святого Духа він проповідував Євангеліє в Єрусалимі й в Іудеї разом з іншими апостолами (Діян. 6:2,8:14). Святий Матфій ходив із Єрусалима до Антіохії Сирійської з апостолами Петром і Андрієм, був у каппадокійському місті Тіана й в Синопі. Там апостола Матфія ув’язнили до темниці, із якої він був дивовижним чином звільнений апостолом Андрієм Первозванним. Після цього апостол Матфій подорожував до Амасії, міста на березі Понту. Під час третьої подорожі апостола Андрія святий Матфій був з ним в Едесі й Севастії. Згідно з церковним переданням, він також був з проповіддю в Ефіопії Понтійській (нинішня Західна Грузія) і Македонії, багаторазово зазнаючи смертельної небезпеки. Але Господь зберігав його живим для подальшої проповіді Євангелія. Згодом апостол Матфій повернувся до Іудеї і продовжив просвіщати своїх співвітчизників світлом учення Христового. Він творив великі дива ім’ям Господа Ісуса і навернув дуже багатьох до віри у Христа. Іудейський первосвященник Анан, який ненавидів Христа, наказав взяти апостола Матфія та представити на суд синедріону в Єрусалимі. Нечестивий Анан виголосив промову, у якій блюзнірськи хулив Господа. У відповідь апостол Матфій показав на основі пророцтв Старого Завіту, що Ісус Христос є Істинний Бог, Месія, обіцяний Богом Ізраїлеві, Син Божий, Єдиносущний і Співвічний Богу-Отцю. Після цих слів апостол Матфій був засуджений синедріоном на смерть і був страчений.