Слідом за обмеженнями для власних блогерів, Синод Російської Православної Церкви офіційно розробив механізм ліквідації української релігійної ідентичності на тимчасово окупованих територіях України.
На засіданні від 22 жовтня 2026 року було затверджено Журнал № 83, який вводить у дію документ під назвою «Вказівки щодо прийняття з українських розкольницьких структур осіб, які бажають приєднатися до Російської Православної Церкви».
Як зазначено в самому тексті рішення, інструкцію створили «на запит єпархіальних місійних відділів Донбасу та Новоросії» (терористичне угрупування, прим. ред.), які зіштовхнулися з необхідністю уніфікації процесу анексії українських релігійних громад. По суті, документ є покроковим алгоритмом примусової асиміляції та фільтрації українських священників та мирян під керівництвом Московського Патріархату.
Головні положення затвердженого алгоритму:
Повторне хрещення для мирян: РПЦ офіційно відмовляється визнавати таїнства Православної Церкви України (ПЦУ) та Київського Патріархату (УПЦ-КП). Усіх вірян, які були хрещені в цих структурах, Московський Патріархат наказує хрестити заново. Виняток роблять лише для тих, хто колись прийняв хрещення в РПЦ або УПЦ, але згодом перейшов до ПЦУ — їх прийматимуть через покаяння.
Письмове зречення для священників: Клірики українських структур, які хочуть зберегти сан під окупацією, мають пройти жорстку перевірку. Обов'язковою умовою є надання письмового зречення від колишніх «помилок». Окремо перевірятимуть соцмережі кандидатів: якщо священник раніше публікував критику на адресу РПЦ, від цих слів доведеться відректися. Для колаборантів, які бояться розголосу, Синод дозволив складати таку присягу усно перед благочинним.
Повна ліквідація мовних особливостей: Громадам, що переходять під юрисдикцію Московського Патріархату, категорично заборонено претендувати на будь-який особливий статус чи збереження українських літургійних традицій. Усі богослужіння в таких парафіях мають беззастережно перевести на церковнослов'янську мову.
Пропагандистські методички (темники): Документ містить готові тези для місіонерів РПЦ. Їм наказано переконувати місцеве населення, що ПЦУ і УПЦ КП — «були проектами, що ґрунтуються на особистих амбіціях окремих осіб», а Томос 2018 року нібито був "одностороннім політичним актом". Головний посил і "аргумент" агітації: на окупованих територіях може існувати лише РПЦ.
Статистика та реальний стан справ
Офіційну статистику щодо кількості «каятників» Московський Патріархат не оприлюднює. Проте експерти зазначають, що поява такої детальної інструкції лише наприкінці 2026 року свідчить про відсутність масового та добровільного переходу українського духовенства на бік окупантів.
Процес «звернення», про який заявляє РПЦ, відбувається в умовах жорсткого адміністративного та силового тиску, оскільки діяльність ПЦУ на захоплених росією територіях повністю заблокована, а майно громад конфіскується. Священників ставлять перед вибором: депортація, ув'язнення або колабораціонізм через підписання вищезгаданого зречення.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли: «РПЦ заборонила майбутнім священникам критикувати Церкву в інтернеті та заробляти на блогах»
