Оглядачі наголошують: на тлі діалогу з Римо-Католицькою Церквою  першочергової уваги потребує внутрішня криза Православ’я. Згідно з аналогією, Схизма Сходу і Заходу — це "рак", а внутрішні проблеми — це "зламана нога", що не дає зробити крок. Криза охоплює: розбіжності у календарі; еклезіальні юрисдикції (множинність єпископів в одних містах); національні інтереси, що "поглинули" Церкви; а також формування внутрішньої "Схизми". Особлива увага приділяється деструктивній ролі "Третього Риму" — Московського Патріархату. Критики зазначають, що Москва «спалює дощенту» все добре, що відбувається у Православному світі, блокуючи прогрес. Наголошується, що минуло вже 7 років схизми між Москвою та Константинополем, але внутрішній діалог щодо подолання цього розколу досі відсутній, що поглиблює кризу.