Навіть із такого жахливого випробування, як війна, може постати Україна, яка подолає радянську моделі ізоляції інвалідів і перетворить модель інклюзії — нехай і на піку своєї трагедії — у рушійну силу суспільного оновлення в майбутній Україні. «Тому ще до війни я була консультантом українського уряду щодо закриття інтернатів. Інтернати — це заклади, в які, за радянською моделлю, поміщали інвалідів, не обов’язково сиріт, — згадує Матільде Леонарді, пояснюючи, чому вона зосередила увагу саме на допомозі інвалідам. — Туди потрапляли також діти бідних батьків, або тих, що мали проблеми з різними видами залежності. До війни в інтернатах перебувало приблизно 260 тис. осіб, дорослих і дітей. І закриття цих закладів було, безумовно, одним із кроків, щоб наблизити Україну до Європи».  У Львові Матільде Леонарді побувала в Навчально-реабілітаційному центрі «Джерело». «Це дуже добре розвинений заклад, який намагається здійснювати інклюзію інвалідів, а не їх відмежування», — зазначає вона. Під час однієї з повітряних тривог в цієї лікарки виникла ідея створити інклюзивну піццерію у Львові, яка називатиметься «Вікторія» — в ній працюватимуть інваліди та ветерани війни.