Протопресвітер Вселенського Престолу Ніколас Казарян розглянув виклики, пов’язані зі штучним інтелектом, та їхній зв’язок із православною християнською антропологією під час міжнародної конференції, присвяченої десятій річниці Святого і Великого Собору на Криті.
Виступаючи 7 жовтня у Шантілі, Франція, о. Казарян представив доповідь під назвою «Заради життя світу» та «Соціальний етос Святого і Великого Собору», в якій стверджував, що документи Собору залишаються важливими богословськими джерелами для протистояння швидкозмінним соціальним та технологічним реаліям.
Він підкреслив, що ані Критський Собор, ані документ 2020 року «За життя світу» не могли передбачити стрімкого розвитку сучасного штучного інтелекту. Однак їхня цінність полягає не в наданні заздалегідь визначених відповідей на кожен новий виклик, а в тому, щоб запропонувати богословську основу для розпізнання.
«Церкві не потрібно мати заздалегідь визначену відповідь на кожне майбутнє питання, — сказав він. — Їй потрібні богословські ресурси та церковна здатність вірно розпізнавати нові питання».
О. Казарян наголосив, що штучний інтелект порушує фундаментальні питання щодо людської свободи, гідності та відповідальності. Технології, на його думку, можуть підвищувати ефективність, водночас зменшуючи свободу волі людини, полегшувати комунікацію, водночас зменшуючи справжню зустріч, або надавати інформацію, водночас послаблюючи здатність до розсуду.
Отже, головне питання полягає не просто в тому, чи є штучний інтелект добром чи злом, а в тому, чи служить його розвиток гідності людської особи.
«Інформація — це не мудрість, симуляція — це не спілкування, а оптимізація — це не синонім добра», — підкреслив він.
Отець Казарян підсумував, що через десять років після Критського Собору соціальна концепція Собору залишається актуальною саме тому, що вона й надалі стимулює теологічне осмислення нових викликів, що стоять перед Церквою та сучасним суспільством.
