Своє пророче служіння пророк Михей почав близько 778 року до Різдва Христового і проходив його майже 50 років за часів царів іудейських Йотама, Ахаза та благочестивого праведного Єзекії. Він був сучасником пророка Ісаї.

Викриття та передбачення пророка Михея стосувалися як царя, так і Ізраїльського царства. Він передбачав лиха, що загрожували Ізраїльському царству під час його руйнування, і Іудеї під час навали царя Сеннахерима асирійського. Йому ж належить пророцтво про народження Спасителя світу. Мощі його були знайдені в IV столітті н.е. в Варафсатії.

Феодосій Печерський був руками свого вчителя, преподобного Антонія, і серцем ще тільки-тільки облаштовуваної Києво-Печерської обителі.

Одного разу трапилися в його місті мандрівники, які тримали свій шлях до Єрусалима. Дізнавшись про мету їхньої подорожі, хлопчик умовив пілігримів взяти його з собою. Мандрівники погодилися, і хлопчик вночі потайки втік з дому. Через три дні мати наздогнала його, побила, вилаяла мандрівників, а Феодосія зв’язала і на кілька днів залишила вдома в кайданах під замком. Правда, через кілька днів вона його випустила, взявши обіцянку більше не втікати з дому.

На двадцять четвертому році життя майбутній преподобний таємно залишив рідну домівку, на цей раз назавжди, і відправився на батьківщину, до Києва, щоб там прийняти чернецтво. У той час в одній з печер під Києвом здійснював чернечий подвиг преподобний Антоній. Незабаром преподобний Никон, учень і сподвижник Антонія, постриг Феодосія в ангельський образ з тим же ім’ям. Святий Феодосій з більшою ретельністю і ревнощами став виконувати чернечі подвиги під керівництвом преподобного Антонія. Згодом святий Феодосій побудував біля монастиря будинок для жебраків і хворих.

Усі, хто знає святого, від простолюдина до боярина дуже його поважали й шанували. Заздалегідь дізнавшись свою смерть, святий мирно відійшов до Господа. Через 34 роки після смерті він був прославлений у лику святих. З творів великого подвижника до нас дійшли шість повчань, два послання до великого князя Ізяслава і молитва за всіх християн. За свідченням одного з літописів, преподобний Феодосій, ігумен Печерський був одним з перших великих світочів, запалених на руській землі перед вселенським образом Христа. Іменем ченця названі Дальні (Феодосієві) печери і джерело на території Лаври.