Візит Вселенського патріарха Варфоломія до Болгарії 17–19 жовтня 2026 року продемонстрував, що Російська православна церква зберігає значний вплив на болгарське церковне та політичне життя, проте не контролює його повністю.
Про це йдеться в статті hristianstvo.bg
Попри проросійські настрої, протести проти патріарха Варфоломія та невизнання автокефалії Православної Церкви України, Болгарська православна церква продовжує підтримувати євхаристійне спілкування з Константинопольським патріархатом. Водночас суперечка навколо санкцій проти Московського патріарха Кирила свідчить про можливість використання церковних зв'язків для політичного впливу на державні рішення.
Прийом Вселенського патріарха Варфоломія засвідчив, що Болгарська церква не готова розривати спілкування з Константинополем за прикладом Москви.
Болгарська держава також неодноразово демонструвала готовність протистояти російському тиску. Суперечка навколо санкцій проти Кирила свідчить, що можливі механізми політичного впливу через церковні зв'язки потребують додаткового розслідування.
Історична вдячність Росії не повинна перетворюватися на політичну залежність.
Майбутнє Болгарії залежатиме від її здатності самостійно ухвалювати рішення, незалежно від очікувань Москви чи інших зовнішніх центрів впливу.
Стаття Анни Янсоне представляє Болгарію як державу, що перебуває між історичною прихильністю до Росії та прагненням зберігати політичну й церковну незалежність.
Найважливішим результатом візиту Варфоломія авторка вважає демонстрацію меж російського впливу: навіть за наявності проросійських настроїв Болгарська православна церква не погоджується на повну ізоляцію від Константинопольського патріархату.
Водночас можливий вплив Московського патріархату на санкційну політику Болгарії залишається питанням, яке потребує незалежної перевірки.
