Заяви від близько 200 прихильників УПЦ, а Романюк «не має повноважень»: як прихильники УПЦ затягують справу щодо  Милецького монастиря

У Господарському суді Волинської області відбувся розгляд справи щодо повернення державі комплексу Милецького монастиря у Ковельському районі. Цього разу суд вирішував одразу кілька процесуальних питань, якими засідання обтяжили юристи громади УПЦ: представники відповідача поставили під сумнів повноваження т.в.о. начальника Волинської ОВА Романа Романюка (!), а також просили долучити до процесу близько 200 (!) прихожан УПЦ.

Йдеться про справу за позовом Волинської обласної військової адміністрації до Свято-Миколаївського Милецького чоловічого монастиря Волинської єпархії УПЦ. Позов зареєстрували ще 30 червня 2026 року. ОВА просить зобов’язати місцеву релігійну громаду УПЦ повернути державі комплекс культових споруд у селі Мильці Ковельського району.

До комплексу входять Миколаївська церква, келії з трапезною та Преображенською церквою, будинок настоятеля та дзвіниця. У судових документах зазначено, що ці споруди перебувають у державній власності, а договір про їх безоплатне користування припинив дію ще 31 грудня 2025 року.

Однією з перших тем засідання стали повноваження т.в.о. начальника Волинської ОВА Романа Романюка. Представники відповідача наполягали, що статус тимчасового виконувача обов’язків нібито ставить під сумнів його право представляти орган державної влади та підписувати документи у цій справі.

Представники Волинської ОВА у суді наголошували: Романюк є керівником адміністрації, його повноваження підтверджені відповідними документами і цього достатньо для представництва органу державної влади та подання позову.

Значна частина засідання стосувалася дій процесуального характеру, а саме – кілька сотень заяв про залучення третіх осіб на стороні відповідача.

Ще в серпні в судових ухвалах фіксували нові заяви фізичних осіб, які просили долучити їх до процесу як третіх осіб. На засіданні 24-го вересня представник Волинської ОВА заперечував проти долучення прихожан. Позиція позивача полягала в тому, що для вступу третьої особи необхідно обґрунтувати, яким саме чином рішення суду може вплинути на її права чи обов’язки.

За словами представника ОВА, у поданих заявах аргументація фактично зводилася до того, що заявники є прихожанами місцевої релігійної громади УПЦ. Водночас сам спір стосується користування державним майном між юридичними особами, а не права людей на віросповідання чи відвідування богослужінь.

За результатами розгляду суд відмовив у залученні близько 200 прихильників громади УПЦ, як третіх осіб у справі.

Також суд не залучив третьою стороною Володимир-Волинську єпархію УПЦ, на чому наполягав відповідач. Натомість до процесу як треті сторони долучили Міністерство культури України та Ковельську районну військову адміністрацію.