Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього — одне з 12 головних церковних свят. Воно присвячене Хресту, на якому був розп'ятий Ісус Христос та символізує його підняття з землі після віднайдення.   Історія свята Воздвиження бере початок у IV столітті. Це були часи правління імператора Костянтина Великого та його матері — рівноапостольної Єлени. Християнство було оголошене імператором як державна релігія, а його мати, цариця Єлена, вирушила на пошуки Хреста, на якому був розп'ятий Ісус. Хрест вона знайшла в печері недалеко від Єрусалима, сталося це 326 року. За переказами, під час розкопок у печері було знайдено три хрести, а біля них табличку: "Ісус Назарянин, цар Іудейський". Щоб визначити, яка зі знахідок справді Хрест Господній, усі три по черзі піднесли до тяжкохворої. Два з них ніяк не вплинули на жінку, але після піднесення третього хвора зцілилася. Є й інший переказ: за ним Хрест оживив померлу людину, тому назвали святиню животворящою. На честь знайдення Хреста на цьому місці зібралися християни, а єрусалимський патріарх Макарій з іншими високо воздвигли святиню, щоб її всі могли побачити. Звідси й походить назва свята. Опісля цариця Єлена розділила Хрест на дві частини: одну залишила в Єрусалимі, другу, з двома цвяхами, відправила синові-імператору. На зворотній дорозі цариця зупинялася в кожному місці, де бував Христос, і таким чином заснувала понад 80 церков. Хрест Господній продовжували ділити, але 1187 року частина, що зберігалася у Єрусалимі, була загублена після поразки хрестоносців від мусульман. За легендою, Хрест закопали, щоб врятувати, але досі так і не знайшли. Частину Хреста, яка зберігалася в Константинополі, викрали хрестоносці 1204 року. Зараз фрагменти цієї частини зберігаються в різних храмах Європи.