Преподобний Лазар Галісійський народився у Лідії, у місті Магнісії. Освічений і боголюбивий юнак, Лазар став ченцем в обителі святого Савви. Десять років провів преподобний у стінах цієї обителі, здобувши любов і благоговіння братії перед висотою його чернечого подвигу. Після висвячення на пресвітера патріархом Єрусалимським преподобний Лазар повернувся на батьківщину і оселився недалеко від Єфесу на пустельній Галісійській горі. Тут він був удостоєний дивовижного видіння: вогненний стовп, що сходив на небо, оточували Ангели, які співали: «Нехай воскресне Бог і будуть переможені вороги Його». На місці, де святому було явлено це чудо, він збудував храм в ім’я Воскресіння Христового і прийняв на себе подвиг стовпництва. Невдовзі до великого подвижника стали стікатися ченці, які прагнули мудрого духовного опікування Богонатхненним словом і добрим прикладом святого. Так виникнув монастир. Отримавши одкровення про свою швидку кончину, преподобний сповістив про це братію, але по слізній молитві всіх Господь продовжив земне життя святого Лазаря ще на п’ятнадцять років. Преподобний Лазар помер 1053 року у віці сімдесяти двох років. Братія поховала тіло святого в стовпі, на якому він подвизався. Святий Лазар прославився і багатьма посмертними чудесами.