Святий Ігнатій Богоносець має особливе значення для нас, бо він близько спілкувався з апостолами, безпосередньо від них чув християнське вчення і був свідком розповсюдження та розвитку перших християнських громад. У своїх семи листах він закарбував для нас апостольську епоху.
Святий Ігнатій керував Антіохійською церквою протягом 40 років (67-107 рр..). В особливому видінні він удостоївся побачити небесне богослужіння і почути Ангельський спів. За зразком Ангельського світу він запровадив на богослужіннях антифонний спів, у якому два хори чергуються і ніби перегукуються. Цей спів із Сирії швидко поширився в ранній Церкві.
У 107 році під час походу проти вірмен імператор Траян проходив через Антіохію. Йому доповіли, що святитель Ігнатій сповідує Христа, вчить зневажати багатство, зберігати дівоцтво і не приносити жертву римським богам. Імператор викликав святителя і зажадав, щоб він припинив свою проповідь про Христа. Сподвижник відмовився. Тоді його в кайданах відправили в Рим, де на потіху народу його віддали на розтерзання звірам у Колізеї. Дорогою до Риму він написав сім послань, які збереглися до наших днів. Почувши про мужність святителя, Траян припинив гоніння на християн. Мощі його було перенесено до Антіохії, а згодом повернуто до Риму і покладено в церкві в ім’я священномученика Климента, папи Римського.
У своєму посланні до Єфесян святий Ігнатій писав: “Зберігайте віру і любов і на ділі показуйте себе християнами. Віра і любов суть початок і кінець життя”.
