Преподобний Сисой Великий був ченцем-відлюдником і подвизався в Єгипетській пустелі в печері, освяченій молитовними трудами його попередника, преподобного Антонія Великого. За шістдесят років пустельного подвигу преподобний Сисой досягнув високої духовної чистоти й одержав дар чудотворення. Надзвичайно суворий до себе, преподобний Сисой був дуже милостивий та співчутливий до ближніх і всіх приймав з любов’ю. Коли ченці спитали преподобного Сисоя, чи достатньо одного року для покаяння брату, який впав у гріх, він сказав: «Я вірую в милосердя Людинолюбця Бога, і якщо людина покається всією душею, то Бог прийме її покаяння протягом трьох днів». У час, коли преподобний Сисой лежав на смертному одрі, учні, які оточували ченця, побачили, що лице його просяяло. Вони спитали вчителя, що він бачить. Авва Сисой відповів, що споглядає святих пророків і апостолів. Учні запитали, з ким бесідує преподобний, і він мовив, що за його душею прийшли ангели. Згодом його свята душа його відійшла в Царство Небесне.