Конституційний суд Туреччини визнав, що заборона двом православним священнослужителям бути членами правління фонду порушує їхнє право на свободу об’єднання. Справа стосувалася священнослужителів Афанасіоса Мамасіса та Георгія Касапоглу, пов’язаних з Константинопольським Патріархатом, яких було обрано до правління Фонду Грецької православної церкви Саматія Айя Аналіпси у 2011 році. Головне управління фондів Туреччини (УФТ) відмовилося затвердити їхнє обрання, стверджуючи, що їхні релігійні ролі несумісні з членством у правлінні. Священнослужителі оскаржили це рішення, посилаючись на Положення про фонди 2008 року, яке, на їхню думку, не забороняло духовенству бути членами таких правлінь. УФТ, у свою чергу, інтерпретувало Лозаннський договір 1923 року, стверджуючи, що він обмежує релігійних лідерів в адміністративних і політичних ролях. Лозаннський договір гарантує права не мусульманських меншин на управління своїми релігійними, освітніми та благодійними установами. Однак турецька влада часто інтерпретує його як обмеження ролі релігійних лідерів меншин суто духовними питаннями. Критики стверджують, що така інтерпретація підриває обіцянку договору про автономію.