Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на пресслужбу Почаївської лаври публікує спростування публікації zaxid.net щодо Почаївської обителі від 17.09.2026.

У зв’язку з поширенням у засобах масової інформації матеріалів про Свято-Успенську Почаївську Лавру, зокрема репортажу hromadske та публікації zaxid.net, вважаємо за необхідне надати суспільству декілька важливих пояснень.

Свято-Успенська Почаївська Лавра з повагою ставиться до роботи журналістів, права громадян отримувати інформацію та права державних органів діяти в межах повноважень, визначених законодавством України.

Водночас переконані, що суспільно важливі питання мають висвітлюватися максимально точно, із чітким розмежуванням установлених фактів, припущень, позицій сторін та особистих висловлювань окремих громадян.

Щодо висловлювань осіб, показаних у репортажі

Особливе занепокоєння викликає те, що висловлювання окремих відвідувачів Лаври можуть створювати у глядача хибне враження, ніби вони відображають позицію насельників монастиря або самої Лаври.

Це не відповідає дійсності.

Особи, висловлювання яких широко цитуються після виходу репортажу, не були уповноважені Свято-Успенською Почаївською Лаврою робити будь-які заяви від її імені.

Більше того, у подальшій публікації ZAXID.NET допущені конкретні фактичні неточності.

Жінку на ім’я Марія видання називає «жителькою Почаєва». Натомість у першоджерелі — матеріалі hromadske — вона представлена як жителька Тернопільщини, а у відеоматеріалі — як паломниця з Тернопільщини.

Так само монаха Севастяна ZAXID.NET називає «монахом Почаївської лаври», хоча в матеріалі hromadske прямо зазначено, що він прибув до Почаєва як паломник з Одеси.

Той факт, що людина є монахом і перебуває на території монастиря як паломник, не робить її насельником Почаївської Лаври та не надає їй права говорити від імені монастиря.

Тому будь-які політичні, історичні, суспільні чи інші оцінки, висловлені цими людьми, є виключно їхньою особистою позицією.

Показово, що й саме hromadske у своєму матеріалі визнає: висловлювання опитаних паломників не можна автоматично сприймати як доказ поширення відповідних поглядів у стінах Почаївської Лаври.

Свято-Успенська Почаївська Лавра просить журналістів та читачів не ототожнювати думки випадково опитаних паломників, туристів чи інших відвідувачів із офіційною позицією монастиря.

Щодня Лавру відвідує велика кількість людей з різних регіонів України та з різними поглядами. Монастир не може і не повинен відповідати за кожне висловлювання кожного свого відвідувача.

Щодо тверджень про «зникнення ікон»

Не меншої точності потребують твердження про нібито «зникнення ікон у Почаївській лаврі».

У публікаціях як встановлений факт подається те, що насправді є предметом документального та юридичного з’ясування.

Сам по собі факт того, що певний предмет не був виявлений комісією під час конкретної інвентаризації, ще не встановлює:

– чи був цей предмет у встановленому законом порядку переданий державою на відповідальне зберігання або у користування Лаврі;

– кому саме він належав;

– коли і за яких обставин він перебував у відповідному приміщенні;

– коли саме він перестав там перебувати;

– хто ніс за нього юридичну відповідальність.

Саме ці питання мають з’ясовуватися на підставі актів приймання-передачі, інвентарних описів, облікових документів та інших належних доказів, а не за допомогою припущень чи гучних заголовків.

Лавра не зацікавлена у приховуванні культурних чи релігійних цінностей і готова до належного документального з’ясування долі кожного предмета, щодо якого існують обґрунтовані питання.

Водночас Лавра має законне право звертати увагу на те, яке саме майно було документально передане державою, а яке церковне майно належало релігійній громаді та монастирю і не було предметом такої передачі.

Наявність правової дискусії з цього питання не є ані приховуванням майна, ані протидією державі.

Щодо інвентаризацій та взаємодії з державними органами

У низці матеріалів юридичні заперечення Лаври щодо окремих процедур інвентаризації подаються як «спротив» державним органам.

Вважаємо таке формулювання надмірно спрощеним.

У правовій державі релігійна організація, як і будь-яка інша юридична особа, має право ставити питання щодо правових підстав перевірки, її предмета, обсягу майна, яке підлягає інвентаризації, повноважень відповідних осіб та дотримання встановленої законом процедури.

Користування передбаченими законом правами, подання звернень, клопотань чи оскарження певних рішень не означає протистояння державі.

Свято-Успенська Почаївська Лавра не закликає до конфлікту з органами державної влади та вважає, що всі спірні питання повинні вирішуватися виключно законним шляхом — шляхом діалогу, належних адміністративних процедур і, за необхідності, незалежного судового розгляду.

У червні 2024 року за наказом т.в.о. Міністра відбулася перевірка стану збереження нерухомого майна, яке було передане монахам в користування. Це те саме майно, яке свого часу влада конфіскувала у церкви та Почаївської Лаври.

Отже, проведенню огляду стану збереження нерухомого майна Лавра не заперечувала та допускала скрізь і представників Мінкульту і представників Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника, пожежників, журналістів та інших служб.

За результатами завершення вказаної перевірки 29 червня 2024 року комісією було сформовано звіт. В якому зокрема самою ж комісією зазначено, що доступ було забезпечено.

Щодо робіт на території Лаври

У матеріалі також наведено твердження про начебто незаконні ремонтні чи реставраційні роботи на пам’ятках архітектури, зокрема на фасаді Успенського собору.

Звертаємо увагу, що наведені у публікації оцінки є позицією конкретних посадових осіб. Остаточна правова і технічна кваліфікація відповідних дій не може встановлюватися журналістським матеріалом.

Лавра не заперечує необхідності збереження пам’яток культурної спадщини. Навпаки, їх збереження для майбутніх поколінь є спільним інтересом монастиря, держави і всього українського суспільства.

Заходи, які здійснювалися у зв’язку з технічним станом окремих конструкцій, тріщинами та небезпекою подальшого руйнування, мають оцінюватися на підставі відповідної технічної документації, висновків спеціалістів та фактичного характеру виконаних дій.

Сам факт реєстрації кримінального провадження так само не означає встановлення вини будь-якої особи. Відповідні обставини підлягають перевірці у визначеному законом порядку.

Лавра готова надавати компетентним органам необхідні пояснення і документи та захищати свою позицію виключно передбаченими законом засобами.

Лавра залишається насамперед монастирем

На тлі гучних заголовків та суспільних дискусій легко забути найголовніше.

Свято-Успенська Почаївська Лавра — це насамперед монастир, у якому щодня звершуються богослужіння, живуть і моляться монахи, куди приходять тисячі людей зі своїми скорботами, надіями та молитвами.

Лавра не прагне конфронтації із суспільством чи державою.

Монастир продовжує своє релігійне життя, дбає про святині та історичні споруди, приймає паломників і вважає своїм обов’язком діяти в межах законодавства України.

Ми з повагою ставимося до державних інституцій і водночас очікуємо такого ж дотримання закону, об’єктивності та презумпції добросовісності стосовно релігійної громади.

Ми відкриті до конструктивного діалогу з представниками держави та суспільством.

Просимо лише про одне: не підмінювати встановлені факти припущеннями, не приписувати Лаврі слова випадкових відвідувачів та не оголошувати людину або релігійну організацію винною до завершення передбачених законом процедур.

Свято-Успенська Почаївська Лавра не має наміру брати участь у політичному протистоянні.

Наше покликання — молитва, чернече життя, збереження святинь та служіння Богу і людям.

Спірні питання повинні вирішуватися не мовою ворожнечі, а мовою фактів, права та взаємної поваги.