Українські вчені показали бронзовий дзвін, який знайшли неподалік від фундаментів Десятинної церкви під час розкопок групи Феодосія Мовчанівського у 1937 році.    Бронзовий дзвін мав форму «цукрової голови». На жаль, третину поверхні було втрачено, цілим він міг важити близько 80 кг. Поряд із храмом побудували дзвіницю, що, ймовірно, складалася із двох дерев’яних стовпів та укріплювалася перекладинами для інструмента.   Такі дзвони створювали західноєвропейські майстри другої половини ХІІ–ХІІІ ст. Цікаво, що у Візантії ці предмети не отримали поширення. Саме тому спочатку їх імпортували із Заходу і лише згодом почали відливати місцеві майстри. Перші літописні згадки про дзвони в Русі належать до ХІ ст., де їх описують як почесні військові трофеї. Дзвони вивозили разом із іншими захопленими святинями із пограбованих церков підкорених міст.