• Смерть (1942) та знайдення мощей (2008) блаженної інокині Параскеви Старобільської

• Преподобномученика Андрія Критського (767)

• Мучеників безсрібників Косми і Даміана, Аравійських, та братів їхніх, мчч. Леонтія, Анфима та Євтропія (287 або 303)

• Перенесення мощей праведного Лазаря Чотириденного, єпископа Кітійського (898)

Осія жив у VIII столітті до Різдва Христового в Ізраїльському царстві. Він став відомий своїми пророцтвами, викривав беззаконня ізраїльтян і обіцяв їм лиха та переселення в ассірійський полон. Також, за словами пророка, старозавітне жертвоприношення мало припинитися, а землею пошириться істинна віра. Крім цього, Осія передбачив повернення Христа з Єгипту, його воскресіння на тридцятий день і перемогу над смертю. Усі ці пророцтва є в книгах Святого Письма.

За переказами, у пророка була дружина, яка зраджувала йому — на той час таких називали блудницями. Осія, щоб не впасти у відчай, вдарився в релігію, але продовжив жити з розпусницею, і трьох дітей визнав своїми. Але дав їм доволі дивні імена: хлопчиків назвав Ізреель (як натяк на вбивство Омрідів, 3-ї династії Північного Ізраїльського царства) і Ло-Аммі — у перекладі це означає "не мій народ", а дівчинку — Ло-Рухама, тобто, "не помилувана". Таким чином пророк Осія хотів дати зрозуміти людям, що ті, хто хвалиться своїми справами перед Богом, часто насправді грішать.

Після себе пророк Осія залишив книгу пророчих послань. Осія — єдиний пророк Ізраїлю, який залишив письмові пророцтва.

Мученики-безсрібники Косма і Даміан народилися в Аравії, у християнській родині. Вивчали мистецтво знахарства у портовому місті Егея, Кілікія (сучасна Туреччина, провінція Мерсін, містечко Аяш). Жили в Кирі на терені Сирії в III столітті. З християнського дому винесли живу віру та міцну любов до Бога та ближніх. Цей дар разом з Божою благодатю робив їх здатними до великих чинів, аж до смерті за віру. Були талановитими лікарями, за що мали велику славу. Особливу шану мали через те, що не брали плати за свою роботу, за що і були прозвані безсрібниками. Лікували усіх, особливу увагу приділяли бідним.

Були страчені за відмову відректися від християнської віри.