• преподобних Арефи (XII) , Сисоя (XIII) , Феофіла (XII–XIII), затворників Печерських, у Ближніх печерах

• Ікони Божої Матері, йменованої «Усіх скорботних Радість», або «Скорботна» (Сімферопольська) (1999)

• Прилуцької ікони Божої Матері, йменованої «Скорботна»

• Мученика Арефи і з ним 4299-ти мучеників (523)

• Мучениці Вікторії Нікомідійської

• Блаженного Єлезвоя, царя Ефіопського (близько 553–555)

• Мучениці Синклітикії та двох її дочок (VI)

• Святителя Афанасія, патріарха Царгородського (після 1311)

Арефа жив у VI столітті і був правителем міста Неграна в Аравії. Жителі цього міста були християнами. У той самий час Аравійський цар Дунаан, який був іудеєм, велів винищити всіх послідовників Христа і відправив військо в Негран. Коли воно підійшло до міста, то не змогло його взяти, і тоді цар вирішив обдурити жителів, пообіцявши їх лише оподаткувати, але не вимагати переходу в іудейство.

Царю відкрили ворота, про що незабаром пошкодували: кліриків Церкви (427 осіб) спалили на вогнищі, а правителя Арефу та інших старійшин кинули до в'язниці. Проповідники царя ходили містом, щоб навернути християн в іудейство, але безуспішно. Понад 4 тис. осіб прийняли мученицьку смерть за Христа.

@orthodox_news