У Тернополі відбувся Науковий круглий стіл «Берестейське єднання 1596 року: історичний і богословський вимір та соціокультурні наслідки», присвячений 430-річчю укладення Берестейської унії. Захід об’єднав представників духовенства, академічної спільноти та громадськості для осмислення історичного значення цієї події, її впливу на розвиток української церковної традиції, освіти, культури та національної ідентичності.
Круглий стіл відбувся в контексті відзначення на державному рівні пам’ятних дат і ювілеїв 2026–2027 років, до переліку яких увійшло 430-річчя Берестейської унії. Учасники розглянули історичні передумови церковного єднання, його богословський зміст, суспільно-політичні обставини та довготривалі наслідки для українського народу.
У промові митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Теодор Мартинюк наголосив на трьох важливих аспектах Берестейської унії: прагненні відновити єдність з Апостольським престолом, визначенні європейського напряму розвитку Київської митрополії та відкритті нових можливостей для освіти, науки й культури.
Окремо архиєрей звернув увагу на європейський цивілізаційний вибір, який, за його словами, був одним із важливих історичних наслідків Берестейського єднання. Він провів паралелі між рішеннями церковних єрархів кінця XVI століття та сучасною боротьбою України за належне місце серед європейських народів.
«Ми не лише географічно належимо до Європи, але й хочемо бути визнаною частиною сім’ї європейських народів — частиною, яка має своє місце, гідність і значення», — зауважив митрополит.
Також владика Теодор наголосив на важливості культурно-освітніх наслідків унії, зокрема розширення доступу до західноєвропейських університетів, поширення наукових знань, розвитку друкарства, мистецтва та музики. За його словами, цей досвід вплинув не лише на греко-католицьке середовище, а й на культурний розвиток українських земель загалом.
