Зростання націоналістичних настроїв ставить перед християнськими церквами нові виклики. Релігійні та політичні переконання дедалі сильніше впливають на стосунки між віруючими, а соціальні мережі іноді формують їхній світогляд більше, ніж місцеві пастори. Християнські експерти наголошують: відповіддю Церкви має стати не відмова від патріотизму, а поглиблення біблійного учнівства, розвиток стосунків і формування характеру, який відображає вчення Ісуса Христа.

Про це йшлося під час панельної дискусії на Виставці церковних ресурсів—2026  у Великій Британії.

Учасники обговорили поширення християнського націоналізму, вплив політичних ідеологій на церковні громади та необхідність формувати християнські переконання, які виявляються не лише в словах, а й у повсякденному житті.

Модератором дискусії став Енді Фланнаґан, виконавчий директор організації «Християни в політиці».

До обговорення долучилися:

• Доктор Ліза Пал — керівниця напряму расової справедливості Лондонської дієцезії Церкви Англії.

• Доктор Джонатан Чаплин — науковий співробітник "Увеслі хауз" у Кембриджі.

• Доктор Ник Спенсер — старший науковий співробітник аналітичного центру "Theos".

Одним із головних питань дискусії стало визначення поняття «християнський націоналізм».

Доктор Ник Спенсер застеріг від надто широкого використання цього терміна, коли до нього зараховують навіть звичайну участь християн у політичному житті або любов до власної країни.

«Варто наголосити, що християнський націоналізм не означає просто бути християнином і відчувати відданість своїй нації», — пояснив він.

Доктор Джонатан Чаплин погодився, що не всі форми націоналізму обов’язково є негативними. Як приклад він навів громадянський націоналізм у Шотландії. Водночас богослов висловив занепокоєння тим, що націоналізм надто легко може переростати в небезпечні форми.

Таким чином, учасники дискусії наголосили на необхідності розрізняти здорову любов до батьківщини та ідеології, які можуть суперечити християнським цінностям.

Особливу увагу учасників привернули результати нового дослідження британського аналітичного центру "Theos". Дослідження показало, що сильна ідентифікація з християнством не обов’язково означає активну участь у церковному житті.