• Передсвято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього
• Пам’ять оновлення (освячення) храму Воскресіння Христового в Єрусалимі (Воскресіння словуще) (335)
• Священномученика Корнилія сотника (I)
• Мучениць Кроніда, Леонтія і Серапіона (близько 237)
• Мучениць Селевка і Стратоника (III)
• Мучениць Макровія та Гордіана (320)
• Мучениць Ілії, Зотика, Лукіана та Валеріана (320)
• Священномученика Юліана пресвітера (IV)
• Преподобного Петра в Атрої (IX)
• Великомучениці Кетевани, цариці Кахетинської (1624) (Груз.)
Автоном був християнським єпископом, який жив у 3-му столітті. За переказами, він служив у містах, що знаходилися в межах Римської імперії, зокрема в Греції. Відомо, що він проповідував християнство в регіоні, де активно переслідували віруючих.
Місце служіння святого Автонома пов'язане з територією сучасної Греції, і деякі джерела вказують на те, що він проповідував у Фессалоніках. Зокрема, йдеться про те, що він активно працював над поширенням християнських вчень і був відомий своєю рішучістю та відданістю справі.
В часи правління римських імператорів, зокрема Діоклетіана, християни зазнавали жорстоких гонінь. Автоном був заарештований і підданий катуванням за свою віру. Він витримав численні страждання, але не відрікся від своєї віри. В кінці кінців, його мученицька смерть стала свідченням його незламності.
